Вправи для вокалістів: Вокальні вправи

  • 3
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Тепер, коли ви познайомилися з основами правильного співу — діафрагмовим диханням і вільним резонаторним звуком, можна перейти безпосередньо до вправ і почати робити вокальні вправи більш старанно.

Обнаружен блокировщик объявлений!

Развитие нашего сайта возможно только благодаря показу рекламы нашим посетителям. Пожалуйста, поддержите нас, отключив AdBlock.

Инструкция по отключению - здесь.
Спасибо!

Вправи для вокалістів: Вокальні вправи Click To Tweet

Загальні правила виконання вокальних вправ

Спершу послухайте, як виконує педагог. Потім спробуйте повторити. Виконувати вправи необхідно сидячи на стільці, рівно тримаючи спину і не горбатитись.

Спочатку слід робити їх у межах перших 6-7 найзручніших звуків, поступово розширюючи діапазон голосу. Слідкуйте за диханням. Для контролю тримайте руку на животі. Контролюйте роботу нижнього резонатора. Слідкуйте за тим, щоб не тремтіли губи, не задирайте вгору плечі і голову, не тягніть вперед шию. Зберігайте відчуття спокою, комфорту і розслабленості. Працювати повинен тільки живіт, як би підкачуючи повітря для співу.

На верхній ноті живіт напружується більше, ніж під час виконання нижньої. Це відчуває ваша рука, котра лежить на животі. Все перераховане вище є обов’язковим як для вправ, так і для безпосереднього виконання пісень.

Вправи на концентрацію звуку

Ці вправи необхідні для тих з вас, у кого спостерігаються наступні проблеми під час співу:

  • глухий, заглиблений звук
  • труднощі з виконанням верхніх і середніх нот
  • сиплий звук на всіх або деяких голосних \часто на “І”\
  • схильність до заниження нот
Вправа 1
Закритий склад “М”. Зробіть швидкий вдих носом. Одночасно опустіть гортань, як під час позіхання і відкрийте ніздрі. На видиху заспіваємо одну ноту на приголосну “М”. Гортань залишається внизу. Нижня щелепа опущена так, що зуби не торкаються один одного. Язик лежить вільно. Губи зімкнуті, але не напружені. Ніздрі відкриті. Ви повинні домогтися утримання довгого рівного звуку.

Вібрація (легке тремтіння) відчувається в області носа, перенісся, щік, підборіддя. Епіцентр вібрації знаходиться на передніх верхніх зубах. Намагайтеся не допускати гугнявих призвуків. Не тягніться до ноти знизу, атакуйте зверху, як би натискаючи на уявну клавішу. Інакше нота вийде дещо заниженою, або буде присутнім відчуття, що ви “під’їжджає” до ноти, не точно інтонючи.

Починати цю вправу треба з будь якої зручною вам ноти, що знаходиться в середині діапазону, і поступово підвищувати і знижувати тон. Автор не рекомендує робити цю вправу у високому тоні, залишайтеся в низькому і середньому.

Вправа 2
М-І-І-І-І-І-І-І. У цій вправі перша нота повинна звучати так само, як і в попередній. Для виконання наступних нот необхідно трохи відкрити рот, стежачи однак, щоб не з’явилося напруження. Звук “І” під час співу не повинен відрізнятися від звичайної розмовної (як у слові “мітла”).

Вправа 3
М-І-Е-А-О-У-О-А-Е-І. Коли ви відчуєте контроль над літерою “І”, переходьте до цієї вправи. Всі голосні повинні бути виконані однаковим звуком — дзвінко, без хрипу і продиху. Необхідно постійно відчувати точку концентрації звуку на верхніх передніх зубах.

Вправи для досягнення сили звуку, глибини і краси тембру

Ці вправи призначені для всіх, але особливу увагу на них слід звернути тим, у кого помітні наступні недоліки співу:

  • гугнявий призвук
  • тремтіння голосу
  • невміння проспівувати витончені вокальні прикраси (дрібниці)

Якщо, по мірі наближення до верхніх нот, ваш голос стає тонким, в ньому не вистачає потужного драматичного тону, необхідного для виконання рокових композицій, то ці вправи, безсумнівно, для вас. Виконуючи їх, використовуйте також всі корисні навички, набуті при роботі над вправами попереднього циклу.

Вправа 1
РО-О-О-О-О-О-О-О. Рот широко відкритий, щелепа знаходиться в найнижчому положенні. Губи розслаблені. Не намагайтеся формувати букву О губами. Вона повинна знаходиться ніби всередині гортані. При такому положенні звук буде нагадувати щось середнє між О і А.

Візьміть дзеркало і перевірте положення язика на голосній. Не забувайте, що гортань трохи піднявшись на Р, повинна знову опуститися на О. Необхідно пам’ятати про стан застиглого позіхання. Контролюйте роботу нижнього резонатора. Для цього необхідно уявити, що рот перемістився на груди і звук йде звідти.

Вправа 2
РО!-О!-О!-О!-О! У цій вправі після кожного складу виконується різкий видих і швидкий вдих, як би добір повітря. Видих відбувається за рахунок різкого скорочення м’язів преса, як під час сміху. Цей прийом називається активний видих.

Якщо він виконаний правильно, то добір повітря відбувається автоматично. Чим вище ви піднімаєтеся, тим глибше повинен бути звук. Звук все більше повинен бути схожим на стогін, ніби на грудях лежить важка гиря і ви співаєте через силу. Не закривайте рот і не напружуйте шию.

Вправа 3
РО-О’O-O’O-O’O-O’O-O’O-O’O. Під час виконання цієї вправи після кожних двох звуків, робіть маленький видих і вдих ротом (дихання позначено знаком апострофа), як би добір повітря (див. впр.2).

Намагайтеся не стрибати з ноти на ноту, а плавно переповзати, роблячи гліссандо. Повинно виникати відчуття, ніби ви натягаєте нижню ноту на верхню. При цьому більш високий звук повинен відзвучуватись в грудях глибше ніж попередній.

Вправа 4
PO-O’O-O’O-O’O-O’O-O’O-O’O. На відміну від попередньої, дана вправа виконується легко перестрибуючи з ноти на ноту. Поступово прискорюйте темп, але стежте за тим, щоб не тягнутися за звуком, витягаючи шию і закидаючи голову, а опускати його на груди. Знаком апострофа відзначено активний видих і добір повітр’я.

Вправи на розвиток субтона

Вправа 1
А-ВЕ МА-РІ-І-Я. Зігрійте руки диханням, як це роблять на морозі. Тепер додайте до подиху трохи звуку. Такий прийом називають розщепленням або субтоном. Ось ви і отримали відчуття, необхідні для виконання вправи 3. Стежте, щоб рот широко відкривався, а продих не зникав протягом всієї фрази.

Вправа розрахована на використання більшої, ніж звичайно, кількості повітря. Якщо дихання ледь-ледь вистачає, значить, звук знайдено правильно. Щоб полегшити собі завдання, нахиліться вперед, покладіть руки на поперек і відчуєте, як туди проникає повітря. Тепер у вас утворилося “рятівне коло” навколо талії.

Не поспішайте, витрачайте повітря економно,— не видихайте багато на першій ноті. Вдихи робіть носом, ритмічно, швидко і різко, відчуваючи, як наповнюється повітрям “рятувальне коло”. Якщо голосна “І” затискається або звучить в ніс, замініть її на И (А-ВЕ МАРИ-И-Я).

Коли ви навчитеся правильно проспівувати її, можна буде повернутися до оригінального звучання. Цю вправу можна робити в межах октави. Слідкуйте за вібрацією грудного резонатора — вона не повинна пропадати на високих нотах.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте также:

Как добиться хорошей записи вокала Певица либо певец "настроены" (поют без фальши) тогда, когда получают хорошую "информацию о тональности". Слух, однако, не всегда правильно улавливает тональность. Проблема: Когда музыка звучит громко, певец воспринимает басовые частоты плоско. Н...
Упражнения для вокалистов: диафрагменное дыхание и свободный резонаторный звук... В процессе поиска правильного звука мы будем пользоваться различными приспособлениями, позволяющими пустить в ход различные естественные психические и физиологические механизмы. Дыхание В начале обучения главная ваша задача - научиться правильно ды...
11 упражнений для развития певческого дыхания Известный педагог И.П. Пряничников советует "учиться набирать в легкие воздух". Давайте начнем этому учиться с помощью простых дыхательных упражнений, которые разовьют и укрепят дыхательный аппарат. Упражнения Положите руки ладонями на ребра (на ...
По материалам:

Е.Ю.Белоброва, "Рок-вокалист"

Отправить ответ

Please Login to comment
  Subscribe  
Notify of

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: